Артем Мілевський

18-річний нападаючий “Динамо” за півгодини відведеного часу встиг звернути на себе увагу оригінальними хитрощами і в цілому непоганими командними діями. Адже Артем до зустрічі з “Спортінгом” провів лише одну гру у футболці “Динамо”, да і то було це в нічого не вирішальному поєдинку чемпіонату України.  А тут Ліга чемпіонів, дебют в якій вийшов для форварда досить успішним. Втім, кращий футболіст киян в матчі з португальцями за версією “СЕ”, щасливим ніяк не виглядав.

- А чому радіти? - питанням на питання відповів Кравец кореспондентові “СЕ” в аеропорту Лісабона. - адже Команда хотіла гідно завершити груповий етап, але, на жаль, не вийшло.

- Артем, ваші хитрощі не залишили, мабуть, нікого байдужим. Можна сказати, що дебют в єврокубках вийшов нескладним?


- Не зовсім. Адже Лігу чемпіонів не можна порівняти з внутрішніми турнірами, особливо, з нашими нижчими дивізіонами.

- Сильно хвилювалися, коли виходили на заміну?

- Чесно кажучи, перед тим, як тренер кинув мене в бій, відчував мандраж - все-таки не щодня з’являється можливість виступити в найпрестижнішому клубному турнірі Європи. Але коли увійшов до гри, переживання зникли.

- Олег Лужний і Резо Чохонелідзе у вашу адресу сказали немало утішних слів. Вам приємно відчувати таку підтримку з їх боку?

- Звичайно. Я виходив на полі, щоб показати все, що умію, і дуже радий, що мене оцінили по гідності. Але, на жаль, всі враження від дебюту змастив результат.

- Вам соромно за команду?

- Безумовно. Не можна приховувати очевидних речей. Мені здається, необхідне щось міняти.

- Ви не думали, що дуже довго чекали дебюту в першій команді?

- Це не мені вирішувати, а тренерам. Проте тепер сподіваюся закріпитися в першій команді. Адже це заповітна мрія дитинства.

- Відразу після матчу ваш телефон, напевно, розривався від дзвінків і sms-повідомлень?

- Так. Поздоровляли батьки, друзі. Приємно, але за команду образливо.

Джерело: ua-football.com